Музично-співоче виховання дуже тісно взаємопов'язане з іншими формами духовного виховання і становить базову основу естетичного розвитку дитини. У процесі зростання дитячого організму формуються поняття малечі,котрі з часом стануть естетичними поглядами майбутньої особистості.На все це невпинно впливає і та звукова атмосфера,у якій починає розвиватися дитина. Саме вихователь,підтримуючи початкові основи найпростішого слухового досвіду,переданого матір'ю малечі,повинен прищепити дітям любов до співу,дитячих ігор.

Народ можна назвати культурним тільки тоді,коли музичні горизонти бачать всі. Поступово малі діти перейдуть до школи і почнуть більш ретельно вивчати музику як серйозний предмет.Запис і читання нот треба зробити так,щоб діти це сприймали легко і невимушено,щоб це було продовженням гри.

Музичний керівник,розвиваючи інтерес до музики,перед кожним виконанням твору розповідає про те,що він виконуватиме,про що говориться в творі;привчає дітей до того,що кожен музичний твір має назву і характерне звучання.У юному віці діти краще сприймають вокальні твори завдяки тому,що в них поєднуються і яскрава музична основа художнього образу,і художнє слово.

Вони мають особливе значення,оскільки припускають активну музичну діяльність самих дітей. Пісні мають бути цікавими за змістом,простими по побудові мелодії,легенями по вимові тексту і з короткими фразами ,що повторюються.Перед розучуванням нової пісні діти повинні почути її у виразному виконанні,щоб у них з'явився інтерес до цієї пісні.

При формуванні уміння чисто передавати звучання мелодії необхідно запропонувати спочатку дитині заспівати разом з музичним керівником.Досвід показує:малюки співають чистіше,якщо розучують пісню з голосу без музичного супроводу. При розучуванні пісні використовуються різні методичні прийоми:пояснення,показ,гра.

Для розширення сюжету гри слід використовувати сузичний супровід.Діти, вслухуючись в музику,вже здатні передати особливості її характеру,але ще потребують підтримки дорослого.Перед проведенням гри використовується музично-руховий показ рухів.Передавати художній образ дітей учать поступово.

Щоб добитися ефективних результатів в розвитку музикально-ритмічних рухів,необхідно ширше використовувати наслідування з боку дітей діям дорослого.Педагог звертає увагу дітей на те,що починати рухатися потрібно з початком звучання музики,а закінчувати- з її закінченням;учить виразно виконувати рухи,відчувати контрастність звучання музики і відповідно до неї міняти рухи.

Музика повинна звучати і в повсякденному житті дітей в дитячому саду,в процесі окремих режимних моментів,в ході занять,під час самостійної діяльності,при розвагах і на святах.

Якщо ми хочемо,щоб наше суспільство пишалося не тільки поодинокими талановитими музикантами,то повинні все зробити для того,щоб якомога ширший загал розумів світ справжньої музики,міг оцінити та практично вмів самостійно музикувати.